дзеленчання

ДЗЕЛЕНЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. дзеленча́ти і звуки, утворювані цією дією.

Чути було пронизливе дзеленчання електровозів (Ткач, Плем’я.., 1961, 258).

Значення в інших словниках

1. дзеленчання — дзеленча́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. дзеленчання — -я, с. Дія за знач. дзеленчати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови