дзижчання

дзижча́ння

-я, с.

Дія за знач. дзижчати і звуки, утворювані цією дією.

Значення в інших словниках

1. дзижчання — дзижча́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. дзижчання — див. звучання  Словник синонімів Вусика
3. дзижчання — ДЗИЖЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. дзижча́ти і звуки, утворювані цією дією. З докучним дзижчанням билась об шибку муха (Коцюб., II, 1955, 392); Кулі з дзижчанням пролітали десь зовсім близько (Перв., Атака..  Словник української мови в 11 томах