1. Великий тлумачний словник сучасної мови

дзижчання

дзижча́ння

-я, с.

Дія за знач. дзижчати і звуки, утворювані цією дією.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дзижчання — дзижча́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. дзижчання — див. звучання Словник синонімів Вусика
  3. дзижчання — ДЗИЖЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. дзижча́ти і звуки, утворювані цією дією. З докучним дзижчанням билась об шибку муха (Коцюб., II, 1955, 392); Кулі з дзижчанням пролітали десь зовсім близько (Перв., Атака.. Словник української мови в 11 томах