1. Орфографічний словник української мови

дзижчання

дзижча́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дзижчання — -я, с. Дія за знач. дзижчати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дзижчання — див. звучання Словник синонімів Вусика
  3. дзижчання — ДЗИЖЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. дзижча́ти і звуки, утворювані цією дією. З докучним дзижчанням билась об шибку муха (Коцюб., II, 1955, 392); Кулі з дзижчанням пролітали десь зовсім близько (Перв., Атака.. Словник української мови в 11 томах