Великий тлумачний словник сучасної мови

дивування

дивува́ння

-я, с.

Стан людини, викликаний тим, що вражає, дивує своєю незвичайністю, незрозумілістю або несподіваністю.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. дивування — дивува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. дивування — див. подив  Словник синонімів Вусика
  3. дивування — ЗДИВУВА́ННЯ (почуття, стан людини, викликані сильним враженням від чогось незвичайного, дивного, незрозумілого), ПО́ДИВ, ЗДИВО́ВАННЯ, ЗЧУДУВА́ННЯ, ДИВУВА́ННЯ рідше, ЗАЧУДО́ВАННЯ (ЗАЧУДУВА́ННЯ) підсил., ДИВОВИ́ЖА розм., ЗДУМІ́ННЯ діал.  Словник синонімів української мови
  4. дивування — Дивува́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. дивування — ДИВУВА́ННЯ, я, с. Стан людини, викликаний тим, що вражає, дивує своєю незвичайністю, незрозумілістю або несподіваністю. — Я ніколи не то, що бачила, а й не гадала, щоб на світі було таке!...  Словник української мови в 11 томах