дикуватий

дикува́тий

-а, -е.

Трохи дикий.

Значення в інших словниках

1. дикуватий — дикува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. дикуватий — див. дикий  Словник синонімів Вусика
3. дикуватий — ДИКУВА́ТИЙ, а, е. Трохи дикий. Той погляд пропікав наскрізь: було в дідових очах і щось.. розумне, і щось дикувате (Збан., Малин. дзвін, 1958, 5); Навчив [Вася] дикувате пташеня усяким штуковинам (Ковінька, Кутя..  Словник української мови в 11 томах