1. Великий тлумачний словник сучасної мови

дикуватий

дикува́тий

-а, -е.

Трохи дикий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дикуватий — дикува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дикуватий — див. дикий Словник синонімів Вусика
  3. дикуватий — ДИКУВА́ТИЙ, а, е. Трохи дикий. Той погляд пропікав наскрізь: було в дідових очах і щось.. розумне, і щось дикувате (Збан., Малин. дзвін, 1958, 5); Навчив [Вася] дикувате пташеня усяким штуковинам (Ковінька, Кутя.. Словник української мови в 11 томах