дикуватий
дикува́тий
прикметник
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дикуватий — -а, -е. Трохи дикий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дикуватий — див. дикий Словник синонімів Вусика
- дикуватий — ДИКУВА́ТИЙ, а, е. Трохи дикий. Той погляд пропікав наскрізь: було в дідових очах і щось.. розумне, і щось дикувате (Збан., Малин. дзвін, 1958, 5); Навчив [Вася] дикувате пташеня усяким штуковинам (Ковінька, Кутя.. Словник української мови в 11 томах