дикуватий

див. дикий

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дикуватий — дикува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дикуватий — -а, -е. Трохи дикий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дикуватий — ДИКУВА́ТИЙ, а, е. Трохи дикий. Той погляд пропікав наскрізь: було в дідових очах і щось.. розумне, і щось дикувате (Збан., Малин. дзвін, 1958, 5); Навчив [Вася] дикувате пташеня усяким штуковинам (Ковінька, Кутя.. Словник української мови в 11 томах