дилиння

дили́ння

-я, с., зах.

Збірн. до дилина.

Значення в інших словниках

1. дилиння — Дерев'яні бруси [V] — обтесані бруси для будівлі [VI]  Словник з творів Івана Франка
2. дилиння — дили́ння іменник середнього роду дошки діал.  Орфографічний словник української мови
3. дилиння — ДИЛИ́ННЯ, я, с., зах. Збірн. до дили́на. Робітники посідали на каменях та урізках з дилиння (Фр., V, 1951, 384).  Словник української мови в 11 томах