дилиння

ДИЛИ́ННЯ, я, с., зах. Збірн. до дили́на.

Робітники посідали на каменях та урізках з дилиння (Фр., V, 1951, 384).

Значення в інших словниках

1. дилиння — Дерев'яні бруси [V] — обтесані бруси для будівлі [VI]  Словник з творів Івана Франка
2. дилиння — дили́ння іменник середнього роду дошки діал.  Орфографічний словник української мови
3. дилиння — -я, с., зах. Збірн. до дилина.  Великий тлумачний словник сучасної мови