димок

димо́к

-мку, ч.

Зменш.-пестл. до дим 1).

Значення в інших словниках

1. димок — димо́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. димок — ДИМО́К, мку́, ч. Зменш.-пестл. до дим 1. З димарів димок завився, Мир увесь заворушився (Щог., Поезії, 1958, 181); Дим-димок од машин, мов дівочі літа… (Тич., І, 1957, 169).  Словник української мови в 11 томах