динотерій

диноте́рій

-я, ч.

Рід вимерлих слоноподібних ссавців, що існували в середині кайнозою.

Значення в інших словниках

1. динотерій — диноте́рій іменник чоловічого роду, істота викопна тварина  Орфографічний словник української мови
2. динотерій — ДИНОТЕ́РІЙ, я, ч., палеонт. Викопний велетенський рослиноїдний ссавець ряду хоботних кайнозойської ери з хоботом і двома загнутими вниз різцями в нижній щелепі. Динотерії схожі на сучасних слонів (з наук. літ.); Динотерії мешкали у вологих болотистих місцях із багатою рослинністю (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
3. динотерій — диноте́рій (від грец. δεινός – страшний, жахливий і ...терій) рід вимерлих слоноподібних ссавців, що існували в середині кайнозою.  Словник іншомовних слів Мельничука