динотерій
диноте́рій
-я, ч.
Рід вимерлих слоноподібних ссавців, що існували в середині кайнозою.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- динотерій — диноте́рій іменник чоловічого роду, істота викопна тварина Орфографічний словник української мови
- динотерій — ДИНОТЕ́РІЙ, я, ч., палеонт. Викопний велетенський рослиноїдний ссавець ряду хоботних кайнозойської ери з хоботом і двома загнутими вниз різцями в нижній щелепі. Динотерії схожі на сучасних слонів (з наук. літ.); Динотерії мешкали у вологих болотистих місцях із багатою рослинністю (із журн.). Словник української мови у 20 томах
- динотерій — диноте́рій (від грец. δεινός – страшний, жахливий і ...терій) рід вимерлих слоноподібних ссавців, що існували в середині кайнозою. Словник іншомовних слів Мельничука