динотерій

диноте́рій

(від грец. δεινός – страшний, жахливий і ...терій)

рід вимерлих слоноподібних ссавців, що існували в середині кайнозою.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. динотерій — диноте́рій іменник чоловічого роду, істота викопна тварина Орфографічний словник української мови
  2. динотерій — -я, ч. Рід вимерлих слоноподібних ссавців, що існували в середині кайнозою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. динотерій — ДИНОТЕ́РІЙ, я, ч., палеонт. Викопний велетенський рослиноїдний ссавець ряду хоботних кайнозойської ери з хоботом і двома загнутими вниз різцями в нижній щелепі. Динотерії схожі на сучасних слонів (з наук. літ.); Динотерії мешкали у вологих болотистих місцях із багатою рослинністю (із журн.). Словник української мови у 20 томах