1. Орфографічний словник української мови

динотерій

диноте́рій

іменник чоловічого роду, істота

викопна тварина

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. динотерій — -я, ч. Рід вимерлих слоноподібних ссавців, що існували в середині кайнозою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. динотерій — ДИНОТЕ́РІЙ, я, ч., палеонт. Викопний велетенський рослиноїдний ссавець ряду хоботних кайнозойської ери з хоботом і двома загнутими вниз різцями в нижній щелепі. Динотерії схожі на сучасних слонів (з наук. літ.); Динотерії мешкали у вологих болотистих місцях із багатою рослинністю (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  3. динотерій — диноте́рій (від грец. δεινός – страшний, жахливий і ...терій) рід вимерлих слоноподібних ссавців, що існували в середині кайнозою. Словник іншомовних слів Мельничука