дисконтер
дисконте́р
-а, ч.
1》 Банкова установа, працівник банку чи приватна особа, яка робить розрахунки за векселем або іншим борговим зобов'язанням, дисконтує їх.
|| Службовець банку, який займається обліком векселів.
2》 Фірма, що здійснює операції з купівлі-продажу векселів.
Великий тлумачний словник сучасної української мови