дисконтер
ДИСКОНТЕ́Р, а, ч. Банкова установа, працівник банку чи приватна особа, яка робить розрахунки по векселю або іншому борговому зобов’язанню, дисконтує їх.
Словник української мови (СУМ-11)ДИСКОНТЕ́Р, а, ч. Банкова установа, працівник банку чи приватна особа, яка робить розрахунки по векселю або іншому борговому зобов’язанню, дисконтує їх.
Словник української мови (СУМ-11)