Великий тлумачний словник сучасної мови

дислалія

дислалі́я

-ї, ж., мед.

Розлад мови; виявляється в порушенні вимови звуків.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. дислалія — ДИСЛАЛІ́Я, ї, ж., мед. Розлад артикуляції, який виявляється в неправильній вимові деяких звуків. Найчастішими проявами дислалії є затруднена вимова шиплячих і свистячих звуків (з наук. літ.); Дислалія може виявлятися через спотворення звуків або через заміну одних звуків іншими (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
  2. дислалія — дисла́лія (від дис... і грец. λαλιά – вимова) розлад мови; виявляється в порушенні вимови звуків.  Словник іншомовних слів Мельничука