дислалія

ДИСЛАЛІ́Я, ї, ж., мед.

Розлад артикуляції, який виявляється в неправильній вимові деяких звуків.

Найчастішими проявами дислалії є затруднена вимова шиплячих і свистячих звуків (з наук. літ.);

Дислалія може виявлятися через спотворення звуків або через заміну одних звуків іншими (із журн.).

Значення в інших словниках

1. дислалія — -ї, ж., мед. Розлад мови; виявляється в порушенні вимови звуків.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. дислалія — дисла́лія (від дис... і грец. λαλιά – вимова) розлад мови; виявляється в порушенні вимови звуків.  Словник іншомовних слів Мельничука