дислексія
ДИСЛЕКСІ́Я, ї, ж., мед.
Суттєві труднощі в оволодінні навичками читання і письма при загальній здатності навчатися.
В основі дислексії лежать нейробіологічні причини: певні зони мозку в таких людей менш активні, ніж у нормі (з наук. літ.);
Як не дивно, нерідко дислексія супроводжується підвищеними показниками розумового розвитку дитини (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)