дислалія
ДИСЛАЛІ́Я, ї, ж., мед.
Розлад артикуляції, який виявляється в неправильній вимові деяких звуків.
Найчастішими проявами дислалії є затруднена вимова шиплячих і свистячих звуків (з наук. літ.);
Дислалія може виявлятися через спотворення звуків або через заміну одних звуків іншими (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me