дислалія
дисла́лія
(від дис... і грец. λαλιά – вимова)
розлад мови; виявляється в порушенні вимови звуків.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дислалія — -ї, ж., мед. Розлад мови; виявляється в порушенні вимови звуків. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дислалія — ДИСЛАЛІ́Я, ї, ж., мед. Розлад артикуляції, який виявляється в неправильній вимові деяких звуків. Найчастішими проявами дислалії є затруднена вимова шиплячих і свистячих звуків (з наук. літ.); Дислалія може виявлятися через спотворення звуків або через заміну одних звуків іншими (із журн.). Словник української мови у 20 томах