дислалія

дисла́лія

(від дис... і грец. λαλιά – вимова)

розлад мови; виявляється в порушенні вимови звуків.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дислалія — -ї, ж., мед. Розлад мови; виявляється в порушенні вимови звуків. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дислалія — ДИСЛАЛІ́Я, ї, ж., мед. Розлад артикуляції, який виявляється в неправильній вимові деяких звуків. Найчастішими проявами дислалії є затруднена вимова шиплячих і свистячих звуків (з наук. літ.); Дислалія може виявлятися через спотворення звуків або через заміну одних звуків іншими (із журн.). Словник української мови у 20 томах