диспутант диспута́нт -а, ч., розм. Учасник диспуту. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках диспутант — диспута́нт іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови диспутант — Диспута́нт, -та; -та́нти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.) диспутант — ДИСПУТА́НТ, а, ч., розм. Учасник диспуту. —Я.. сперечатися з вами не збираюся; диспутант з мене й політик нікудишній (Ле, Міжгір’я, 1953, 32). Словник української мови в 11 томах