1. Великий тлумачний словник сучасної мови

диспутант

диспута́нт

-а, ч., розм.

Учасник диспуту.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. диспутант — диспута́нт іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. диспутант — Диспута́нт, -та; -та́нти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. диспутант — ДИСПУТА́НТ, а, ч., розм. Учасник диспуту. —Я.. сперечатися з вами не збираюся; диспутант з мене й політик нікудишній (Ле, Міжгір’я, 1953, 32). Словник української мови в 11 томах