1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

диспутант

Диспута́нт, -та; -та́нти, -тів

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. диспутант — диспута́нт іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. диспутант — -а, ч., розм. Учасник диспуту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. диспутант — ДИСПУТА́НТ, а, ч., розм. Учасник диспуту. —Я.. сперечатися з вами не збираюся; диспутант з мене й політик нікудишній (Ле, Міжгір’я, 1953, 32). Словник української мови в 11 томах