1. Орфографічний словник української мови

диспутант

диспута́нт

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. диспутант — -а, ч., розм. Учасник диспуту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. диспутант — Диспута́нт, -та; -та́нти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. диспутант — ДИСПУТА́НТ, а, ч., розм. Учасник диспуту. —Я.. сперечатися з вами не збираюся; диспутант з мене й політик нікудишній (Ле, Міжгір’я, 1953, 32). Словник української мови в 11 томах