дистрофія

дистрофі́я

-ї, ж., мед.

Розлад, порушення живлення тканин і органів.

Аліментарна дистрофія — хвороба тривалого недостатнього харчування.

Колоїдна дистрофія шкіри — еластоїдоз шкіри, різновид так званих хвороб зношування.

Значення в інших словниках

1. дистрофія — дистрофі́я іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. дистрофія — (мед.) живлозаник  Словник чужослів Павло Штепа
3. дистрофія — дистрофі́я (від дис... і ...трофія) порушення живлення тканин, органів або організму людини чи тварини в цілому, що призводить до виснаження організму.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. дистрофія — ДИСТРОФІ́Я, ї, ж. Розлад, порушення живлення тканин і органів. Щодо дистрофії міокарда, то в деяких випадках працездатність може бути збережена (Лікар. експертиза.., 1958, 35); — Нічого страшного.. Це у вас просто виснаження, дистрофія, від поганого харчування (Рибак, Час.., 1960, 416).  Словник української мови в 11 томах