дистрофія

ДИСТРОФІ́Я, ї, ж. Розлад, порушення живлення тканин і органів.

Щодо дистрофії міокарда, то в деяких випадках працездатність може бути збережена (Лікар. експертиза.., 1958, 35);

— Нічого страшного.. Це у вас просто виснаження, дистрофія, від поганого харчування (Рибак, Час.., 1960, 416).

Значення в інших словниках

1. дистрофія — дистрофі́я іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. дистрофія — -ї, ж., мед. Розлад, порушення живлення тканин і органів. Аліментарна дистрофія — хвороба тривалого недостатнього харчування. Колоїдна дистрофія шкіри — еластоїдоз шкіри, різновид так званих хвороб зношування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дистрофія — (мед.) живлозаник  Словник чужослів Павло Штепа
4. дистрофія — дистрофі́я (від дис... і ...трофія) порушення живлення тканин, органів або організму людини чи тварини в цілому, що призводить до виснаження організму.  Словник іншомовних слів Мельничука