дистрофія
ДИСТРОФІ́Я, ї, ж. Розлад, порушення живлення тканин і органів.
Щодо дистрофії міокарда, то в деяких випадках працездатність може бути збережена (Лікар. експертиза.., 1958, 35);
— Нічого страшного.. Це у вас просто виснаження, дистрофія, від поганого харчування (Рибак, Час.., 1960, 416).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дистрофія — дистрофі́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- дистрофія — -ї, ж., мед. Розлад, порушення живлення тканин і органів. Аліментарна дистрофія — хвороба тривалого недостатнього харчування. Колоїдна дистрофія шкіри — еластоїдоз шкіри, різновид так званих хвороб зношування. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дистрофія — (мед.) живлозаник Словник чужослів Павло Штепа
- дистрофія — дистрофі́я (від дис... і ...трофія) порушення живлення тканин, органів або організму людини чи тварини в цілому, що призводить до виснаження організму. Словник іншомовних слів Мельничука