дистрофія

дистрофі́я

(від дис... і ...трофія)

порушення живлення тканин, органів або організму людини чи тварини в цілому, що призводить до виснаження організму.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дистрофія — дистрофі́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. дистрофія — -ї, ж., мед. Розлад, порушення живлення тканин і органів. Аліментарна дистрофія — хвороба тривалого недостатнього харчування. Колоїдна дистрофія шкіри — еластоїдоз шкіри, різновид так званих хвороб зношування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дистрофія — (мед.) живлозаник Словник чужослів Павло Штепа
  4. дистрофія — ДИСТРОФІ́Я, ї, ж. Розлад, порушення живлення тканин і органів. Щодо дистрофії міокарда, то в деяких випадках працездатність може бути збережена (Лікар. експертиза.., 1958, 35); — Нічого страшного.. Це у вас просто виснаження, дистрофія, від поганого харчування (Рибак, Час.., 1960, 416). Словник української мови в 11 томах