дистрофія

дистрофі́я

-ї, ж., мед.

Розлад, порушення живлення тканин і органів.

Аліментарна дистрофія — хвороба тривалого недостатнього харчування.

Колоїдна дистрофія шкіри — еластоїдоз шкіри, різновид так званих хвороб зношування.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дистрофія — дистрофі́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. дистрофія — (мед.) живлозаник Словник чужослів Павло Штепа
  3. дистрофія — дистрофі́я (від дис... і ...трофія) порушення живлення тканин, органів або організму людини чи тварини в цілому, що призводить до виснаження організму. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. дистрофія — ДИСТРОФІ́Я, ї, ж. Розлад, порушення живлення тканин і органів. Щодо дистрофії міокарда, то в деяких випадках працездатність може бути збережена (Лікар. експертиза.., 1958, 35); — Нічого страшного.. Це у вас просто виснаження, дистрофія, від поганого харчування (Рибак, Час.., 1960, 416). Словник української мови в 11 томах