дистрофія
дистрофі́я
-ї, ж., мед.
Розлад, порушення живлення тканин і органів.
Аліментарна дистрофія — хвороба тривалого недостатнього харчування.
Колоїдна дистрофія шкіри — еластоїдоз шкіри, різновид так званих хвороб зношування.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дистрофія — дистрофі́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- дистрофія — (мед.) живлозаник Словник чужослів Павло Штепа
- дистрофія — дистрофі́я (від дис... і ...трофія) порушення живлення тканин, органів або організму людини чи тварини в цілому, що призводить до виснаження організму. Словник іншомовних слів Мельничука
- дистрофія — ДИСТРОФІ́Я, ї, ж. Розлад, порушення живлення тканин і органів. Щодо дистрофії міокарда, то в деяких випадках працездатність може бути збережена (Лікар. експертиза.., 1958, 35); — Нічого страшного.. Це у вас просто виснаження, дистрофія, від поганого харчування (Рибак, Час.., 1960, 416). Словник української мови в 11 томах