дисциплінований
дисципліно́ваний
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до дисциплінувати.
2》 прикм. Який незмінно дотримується вимог дисципліни, правил поведінки і т. ін.; організований, витриманий.
|| рідко. Здійснюваний на засадах, принципах твердої дисципліни.
Великий тлумачний словник сучасної української мови