Значення в інших словниках
-
дихавичний —
Дихави́ця, дихави́чний: — астма [21] — хворий на задуху, астматичний [V]
Словник з творів Івана Франка
-
дихавичний —
дихави́чний прикметник діал.
Орфографічний словник української мови
-
дихавичний —
АСТМАТИ́ЧНИЙ (характерний для астми; хворий на астму), ЯДУ́ШЛИВИЙ, УДУ́ШЛИВИЙ, ЯДУ́ШНИЙ розм., ДИХАВИ́ЧНИЙ зах. Він дихав шумним астматичним подихом (З. Тулуб); Ядушливий кашель; Дяк у них був старий і дихавичний (І. Франко).
Словник синонімів української мови
-
дихавичний —
ДИХАВИ́ЧНИЙ, а, е, зах. Хворий на дихавицю. Дяк у них був старий і дихавичний (Фр., VIII, 1957, 19).
Словник української мови в 11 томах
-
дихавичний —
Дихавичний, -а, -е 1) Удушливый, страдающій одышкой. Дихавичний чоловік. НВолын. 2) Больной запаломъ (о лошади). Дихавична конячка. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка