Великий тлумачний словник сучасної мови

дичак

дича́к

-а, ч., зах.

Дикий звір.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. дичак — див. дикий; кінь  Словник синонімів Вусика
  2. дичак — Дичак, -ка м. Дикій звѣрь. На людей позира як дичак який. Св. Л. 262.  Словник української мови Грінченка