дичак дича́к -а, ч., зах. Дикий звір. Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me дичавіти дичар Значення в інших словниках дичак — див. дикий; кінь Словник синонімів Вусика дичак — Дичак, -ка м. Дикій звѣрь. На людей позира як дичак який. Св. Л. 262. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках дичак — див. дикий; кінь Словник синонімів Вусика дичак — Дичак, -ка м. Дикій звѣрь. На людей позира як дичак який. Св. Л. 262. Словник української мови Грінченка