дичак Дичак, -ка м. Дикій звѣрь. На людей позира як дичак який. Св. Л. 262. Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me дича дичати Значення в інших словниках дичак — -а, ч., зах. Дикий звір. Великий тлумачний словник сучасної мови дичак — див. дикий; кінь Словник синонімів Вусика
Значення в інших словниках дичак — -а, ч., зах. Дикий звір. Великий тлумачний словник сучасної мови дичак — див. дикий; кінь Словник синонімів Вусика