добивати
добива́ти
-аю, -аєш, недок., добити, -б'ю, -б'єш, док., перех.
1》 Умертвляти, вбивати пораненого або того, хто гине від чого-небудь.
2》 Остаточно розбивати, перемагати (ворога).
|| перен. Остаточно розбивати ідейно або морально.
3》 Закінчувати бити, робити непридатним що-небудь; доношувати.
|| Те саме, що домолочувати.
4》 перен. Надокучливими прикрими розмовами, докорами і т. ін. доводити до важких наслідків.
Великий тлумачний словник сучасної української мови