Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
доброзвичайний —
доброзвича́йний прикметник рідко
Орфографічний словник української мови
доброзвичайний —
Пристойний, добропристойний, добропорядний, позитивний, добрий, з. звичайний; У КР. етичний; пор. ДОБРОЧЕСНИЙ.
Словник синонімів Караванського
доброзвичайний —
див. вихований
Словник синонімів Вусика
доброзвичайний —
ДОБРОЗВИЧА́ЙНИЙ, а, е, заст. Цілком пристойний, нормальний. Хоч було в неї багато поклонників, ні разу не вийшла за межі самих лише доброзвичайних взаємин (Грим., Незакінч. роман, 1962, 132).
Словник української мови в 11 томах