добропристойний

добропристо́йний

-а, -е.

Який відзначається пристойністю.

Значення в інших словниках

1. добропристойний — добропристо́йний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. добропристойний — див. ДОБРО ЗВИЧАЙНИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. добропристойний — Пристойний  Словник чужослів Павло Штепа
4. добропристойний — ДОБРОПРИСТО́ЙНИЙ, а, е, заст. Цілком пристойний (у 1 знач.). За кілька днів про лекції й Сковороду, який читав їх, заговорив мало не весь добропристойний Харків (Василь Шевчук).  Словник української мови у 20 томах
5. добропристойний — див. благородний; вихований  Словник синонімів Вусика