Великий тлумачний словник сучасної мови

добросердий

добросе́рдий

-а, -е.

Який має добре серце; лагідний і чуйний до людей.

|| Який виражає добре, лагідне, чуйне ставлення до людей.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. добросердий — добросе́рдий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. добросердий — див. ДОБРОТЛИВИЙ.  Словник синонімів Караванського
  3. добросердий — див. Добрий  Словник синонімів Вусика
  4. добросердий — ДО́БРИЙ (готовий прийти на допомогу іншим, сповнений доброти, чуйності; який виражає доброту), ДОБРОСЕ́РДИЙ, ДОБРОСЕ́РДНИЙ, ДОБРОСЕРДЕ́ЧНИЙ, ДУШЕ́ВНИЙ, ДОБРОДУ́ШНИЙ, СЕРДЕ́ЧНИЙ, М'ЯКОСЕ́РДИЙ, ДО́БРЕ́НЬКИЙ розм., ДОБРЯ́ЧИЙ розм., ПРЕДО́БРИЙ підсил. розм.  Словник синонімів української мови
  5. добросердий — Добросе́рдий і добросе́рдний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. добросердий — ДОБРОСЕ́РДИЙ, а, е. Який має добре серце; лагідний і чуйний до людей. Панна Наталя трохи зарозуміла й розпещена дівчина, але.. добросерда (Коб., III, 1956, 251); Добросерда сестра, смаглява шахтарочка Наташа, доглядає в палаті за ним (Гончар, Людина..  Словник української мови в 11 томах
  7. добросердий — Добросердий, -а, -е Благодушный, добросердечный. І ви ще, одолівши нас, як добрі нас милуєте. О, ви добросерді. Сніп. 87.  Словник української мови Грінченка