Великий тлумачний словник сучасної мови

добротливість

добро́тливість

-вості, ж., рідко.

Властивість за знач. добротливий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. добротливість — ДОБРОТЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. добротли́вий. Хлопець непомітно заснув, знесилений подіями й теплом власної добротливості (В. Підмогильний); Господь..  Словник української мови у 20 томах
  2. добротливість — Добротливість, -вости ж. Добродушіе. благодушіе.  Словник української мови Грінченка