Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
доброхітний —
доброхі́тний прикметник рідко
Орфографічний словник української мови
доброхітний —
ДОБРОВІ́ЛЬНИЙ (який здійснюється з власної волі, за власним бажанням, без примусу), ОХО́ЧИЙ, ОХО́ТНИЙ рідше, САМОХІ́ТНИЙ розм., ДОБРОХІ́ТНИЙ розм. Якими словами розповість (Мирослава) йому про свій — добровільний чи недобровільний?...
Словник синонімів української мови
доброхітний —
Доброхі́тний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
доброхітний —
ДОБРОХІ́ТНИЙ, а, е, заст. Те саме, що доброві́льний 1. — Послав мене мій начальник.., щоб я зібрав ті ваші доброхітні датки (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 388).
Словник української мови в 11 томах
доброхітний —
Доброхітний, -а, -е Добровольный.
Словник української мови Грінченка