Великий тлумачний словник сучасної мови

доброхітний

доброхі́тний

-а, -е, заст.

Те саме, що добровільний 1).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. доброхітний — доброхі́тний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
  2. доброхітний — ДОБРОВІ́ЛЬНИЙ (який здійснюється з власної волі, за власним бажанням, без примусу), ОХО́ЧИЙ, ОХО́ТНИЙ рідше, САМОХІ́ТНИЙ розм., ДОБРОХІ́ТНИЙ розм. Якими словами розповість (Мирослава) йому про свій — добровільний чи недобровільний?...  Словник синонімів української мови
  3. доброхітний — Доброхі́тний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. доброхітний — ДОБРОХІ́ТНИЙ, а, е, заст. Те саме, що доброві́льний 1. — Послав мене мій начальник.., щоб я зібрав ті ваші доброхітні датки (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 388).  Словник української мови в 11 томах
  5. доброхітний — Доброхітний, -а, -е Добровольный.  Словник української мови Грінченка