доброхітно

доброхі́тно

заст.

Присл. до доброхітний.

Значення в інших словниках

1. доброхітно — доброхі́тно прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. доброхітно — див. добровільно  Словник синонімів Вусика
3. доброхітно — ДОБРОХІ́ТНО, заст. Присл. до доброхі́тний. [Орися:] Піду в найми, буду робити на себе, а доброхітно топитися не хочу (Фр., IX, 1952, 77); Треба мати велику силу волі і мужній дух, щоб доброхітно звалити на свої плечі отаку гору праці! (Вол., Місячне срібло, 1961, 218).  Словник української мови в 11 томах