Значення в інших словниках
-
доброхіть —
доброхі́ть прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
-
доброхіть —
див. добровільно
Словник чужослів Павло Штепа
-
доброхіть —
див. добровільно; охоче
Словник синонімів Вусика
-
доброхіть —
Доброхі́ть, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
доброхіть —
ДОБРОХІ́ТЬ, присл. Те саме, що доброві́льно. — Як ти, кажу, не хочеш доброхіть, то я тебе силою віддам [заміж] (Вовчок, І, 1955, 234); [Янас:] Треба ще й боротися, ..треба здобувати краще життя, бо доброхіть ніхто нам не дасть його (Ірчан, II, 1958, 286).
Словник української мови в 11 томах
-
доброхіть —
Доброхіть нар. Добровольно. Не підеш доброхіть — силою поведемо. МВ. І. 73. А він то (Сомко) не таківський, щоб оддав доброхіть булаву. К. ЧР. 329.
Словник української мови Грінченка