Великий тлумачний словник сучасної мови

доброчинно

доброчи́нно

Присл. до доброчинний.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. доброчинно — доброчи́нно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. доброчинно — ДОБРОЧИ́ННО. Присл. до доброчи́нний. Анарх любив Хлоню, й на нього він завжди впливав доброчинно (М. Хвильовий); Випрохала [дочка] натомість у батька дозвіл піти в черниці і разом із служницею своєю вступила в один монастир ..  Словник української мови у 20 томах
  3. доброчинно — Доброчи́нно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)