Значення в інших словниках
-
добряче —
добря́че прислівник незмінювана словникова одиниця розм.
Орфографічний словник української мови
-
добряче —
ДО́БРЕ (так, як слід), ХО́РОШЕ, ГА́РНО, СЛА́ВНО, ГАРА́ЗД, ГО́ЖЕ, ВДА́ЛО (УДА́ЛО), ПО-ЛЮ́ДСЬКОМУ (ПО-ЛЮ́ДСЬКИ), ПОРЯ́ДНО рідше, ДО ЛА́ДУ́, НА СЛА́ВУ розм., ДОБРЯ́ЧЕ підсил. розм., ЗДО́РОВО розм., ЛА́ДНО розм., ЛЕ́ПСЬКО розм., ПО-БО́ЖОМУ розм., ФА́ЙНО діал.
Словник синонімів української мови
-
добряче —
Добря́че, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
добряче —
ДОБРЯ́ЧЕ, розм. Присл. до добря́чий. — Ну, та й добряче сидіти: є куди простягти ноги й спиною об віщо обпертись, — подумав Пилипко (Мирний, IV, 1955, 301); У районі Всі його добряче знають (Дор., Літа.., 1957, 158).
Словник української мови в 11 томах
-
добряче —
Добряче нар. Очень хорошо. Усе воно було собі добряк, тілько що ж? жінка сього чоловіка вередлива була. Рудч. Ск. II. 174.
Словник української мови Грінченка