Великий тлумачний словник сучасної мови

добування

добува́ння

-я, с.

Дія за знач. добувати і добуватися 3).

Добування кореня мат. — знаходження кореня якого-небудь числа.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. добування — добува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. добування — [добуван':а] -н':а  Орфоепічний словник української мови
  3. добування — Извлечение (извлечение запасов) — enrichment, recovery of reserves, extraction — *Ausbringen, entnommene Bestände, abgefuhrte Reserven — 1) Процес отримання будь-якого компонента з к.к. або суміші речовин.  Гірничий енциклопедичний словник
  4. добування — Добува́ння, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. добування — ДОБУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. добува́ти і добува́тися 3. Ватаг занятий був добуванням живого вогню (Коцюб., II, 1955, 318); Долини річок Інгульця, Сакса-гані й Жовтої вкрилися.. кар’єрами для добування руди (Досв., Вибр., 1959, 306); Син..  Словник української мови в 11 томах
  6. добування — Добува́ння, -ня с. 1) Добываніе, пріобрѣтеніе. Піти на добування. Чорном. 2) Доживаніе, дожитіе до срока.  Словник української мови Грінченка