добуванка

добува́нка

-и, ж., діал.

Те саме, що добування.

Значення в інших словниках

1. добуванка — Добуванка, -ки ж. = добування. 1) «А як твоя, сину, добувачка в батька?» — Еге, ляща по потилиці дав. Черном. 2) Та не легка й добуванка. Двадцять літ служив-проклинав, а ся п'ятолітня добуванка, так гірша од пекла здається. Черном.  Словник української мови Грінченка