Великий тлумачний словник сучасної мови

доварювати

дова́рювати

-юю, -юєш, недок., доварити, -варю, -вариш, док., перех. і без додатка.

Закінчувати варити; варити до готовності чи до певного ступеня готовності.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. доварювати — дова́рювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. доварювати — див. доробляти  Словник синонімів Вусика
  3. доварювати — Дова́рювати, -рюю, -рюєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. доварювати — ДОВА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ДОВАРИ́ТИ, варю́, ва́риш, док., перех. і без додатка. Закінчувати варити; варити до готовності чи до певного ступеня готовності. Петріїха.. взялася доварювати обід (Фр.  Словник української мови в 11 томах
  5. доварювати — Доварювати, -рюю, -єш сов. в. доварити, -рю, -риш, гл. 1) Доваривать, доварить. Доварити борщ треба, а то сирий. 2) Придѣлывать, придѣлать (о кузнечной работѣ). Адже ви знаєте Олексія?» — Якого не? — «Коваля.... що доварив вам кочергу, а оце недавно чаплію зробив. Кв.  Словник української мови Грінченка